Дніпровські та криворізькі онлайн-медіа майже не мають редакційних політик, а якщо мають — не дотримуються
Лише 2 з 10 досліджуваних онлайн-медіа опублікували редакційні політики. Серед 6 телеканалів редполітики на власних сайтах розмістили 2 телеканали.
Такими є результати щомісячного моніторингу дотримання професійних стандартів у регіональних онлайн-медіа.
Моніторинг проводився у серпні 2021. Досліджувались сайти 10 найпопулярніших медіа регіону згідно Similarweb: Днепровская панорама, Информатор, gorod.dp.ua, 056.ua, Днепр инфо, Первый Криворожский, KRlife, 0564, Відкритий, Днепр вечерний, а також сайти 6 телеканалів dnipro.tv, d1.ua, 34.ua, 11tv.dp.ua, rudana.com.ua, one.kr.ua.
Під редакційною політикою розуміється усталений алгоритм поводження з інформацією у кожній конкретній редакції: як її збирають, зберігають, обробляють та розповсюджують. Юрист “Інститут масової інформації” Алі Сафаров, у своєму коментарі щодо статусу цього поняття зазначає:
“Законодавство України не містить такого терміна, як “редакційна політика[…] Однак через конкуренцію серед засобів масової інформації, з метою доведення власної чесності й відповідальності багато редакцій впроваджують у себе редакційні політики, оприлюднюють їх на власних ресурсах і намагаються дотримуватися.
Таке намагання впровадити прозору, чесну й зрозумілу інформаційну діяльність, яка варта довіри, збільшує аудиторію відповідних редакцій, а отже покращує їхнє ринкове становище. Окрім того, в умовах, коли державні інституції та інструменти не діють або діють вибірково, мають на меті не встановлення чесного і прозорого інформаційного поля, а вирішення інтересів конкретних осіб, набирає сили саморегуляція і впровадження внутрішніх професійних стандартів. Одним з таких стандартів для якісного медіа є наявність оприлюдненої редакційної політики”.
Онлайн-медіа
Загалом, лише 20% від усіх досліджуваних онлайн-ресурсів опублікували редакційні політики. Це два ресурси: 056.ua та 0564.ua, які мають ідентичні редполітики, оскільки є складовими загальноукраїнської мережі CitySites.
У редакційних політиках цих ресурсів зазначені принципи роботи редакції. У більшості випадків вони відповідають уже існуючим законодавчим вимогам, як, наприклад, дотримання презумпції невинуватості та неможливість поширення зображення неповнолітніх без згоди батьків.
Також у цих редполітиках зазначені такі особливості роботи журналістів, як, наприклад, обов’язкове затвердження інтерв’ю з героєм перед публікацією та заборона на прихований запис коментарів.
У той же час, у розділі “Про рекламу на сайте” йдеться: “Мы не ставим заказные материалы под видом редакционного материала — иными словами, «джинсу». По нашему мнению, это нечестно по отношению к читателям. Поэтому все коммерческие материалы мы обязательно маркируем. На правах рекламы мы размещаем материалы с маркировкой: «Официально» — для рекламных материалов городских и государственных структур; «Новости компаний», «Промо», «Партнерский материал/спецпроект», «Пресс-релиз» — для новостей партнеров сайта; «Политические новости» — для политической рекламы”.
Ресурси 056.ua та 0564.ua дійсно чи не єдині серед досліджуваних цим моніторингом медіа, що маркуть замовні матеріали, утім, таке маркування, згідно методології ІМІ, усе ще не відповідає Закону України “Про рекламу”:
“Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.” (ч. 1 ст. 9 ЗУ “Про рекламу”).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 того ж Закону: “Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес… читачів… щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”.”
До того ж згадка про таке маркування на сайті міститься лише в редполітиці та “у підвалі” сайту, який фактично неможливо побачити, оскільки новинна стрічка постійно довантажується і відкидає цей розділ. Тому такі маркування як, наприклад, “Офіційно” або “Политические новости” не є очевидним повідомленням про замовність матеріалу, і такі новини можуть вводити читачів в оману.
Вебсайти телеканалів
Серед 6 досліджуваних телеканалів редакційні статути опублікували лише 11 канал і телеканал Рудана.
Статут 11 каналу описує загальні принципи роботи журналіста, наприклад те, що “журналіст виступає за всезагальні цінності гуманізму, перш за все мир, демократію, соціальний прогрес, права людини та національне визволення”. Утім у кількох випадках статут не містить конкретики для вирішення спірних питань, наприклад, як у пункті: “Журналіст уникає необгрунтованого показу насильства”. Який показ насильства є обгрунтованим — у статуті не зазначено. Можна припустити, що спірні питання мають вирішуватись Редакційною Радою, яка мала б бути визначена пунктом 5 цього статуту, утім пункт “Редакційна Рада” у редстатуті 11 каналу — пустий.
Статут “Рудани” зазначає більше деталей, наприклад, обов’язкову перевірку інформації щонайменше у двох джерелах, також включає список інформації, яку слід перевіряти особливо ретельно, описує алгоритм поведінки під час конфлікту інтересів, принципи роботи із прихованою камерою, неможливість застосування крупних планів мертвих людей, ран і травм та інші важливі аспекти журналістської роботи.
У той же час, в обох статутах зазначено про неможливість розміщення замовних матеріалів у випусках новин. Згідно моніторингів “Інфокрайм Дніпро” обидва телеканали неодноразово розміщувати матеріали із ознаками замовності безпосередньо у випусках новин, наприклад, у моніторингу від 12 до 16 липня 2021. Тож дотримання працівниками цих редакцій власних редакційних статутів через такі дії викликає сумніви.
Додамо, що згідно коментаря юриста ІМІ Алі Сафарова “стаття 57 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” зобов’язує телерадіоорганізації мати редакційний статут — документ, який затверджується власником телерадіоорганізації та містить вимоги до створення і поширення інформації телерадіоорганізацією[…] Однак недотримання вимог редакційного статуту не спричиняє жодної реакції з боку держави. Зокрема, розділ ІХ Закону України “Про телебачення і радіомовлення” не передбачає жодних санкцій з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за порушення положень редакційного статуту. Така відсутність відповідальності призвела до того, що редакційні статути в більшості телерадіоорганізацій є пустою формальністю, “для галочки”.
Політики конфіденційності
Також варто додати, що сайти dnpr.com.ua, gorod.dp.ua, 34.ua та 1KR.UA розміщували на своїй сайтах Політики конфіденційності, де описували як збирають, обробляють та використовують особисті дані користувачів. Враховуючи, що збір особистих даних та передання їх анонімованих версій третім сторонам для багатьох онлайн-ресурсів є шляхом заробітку через розміщення контекстної реклами, доступне пояснення цього процесу також є відповідальністю редакцій. Адже саме через такий збір даних читачі можуть бачити на сторінках ресурсів певну персоналізовану рекламу. Здебільшого, розміщення таких політик є формальністю, покликаною уникнути можливих штрафів за збір персональних даних. Наприклад, сайти dnpr.com.ua, gorod.dp.ua та 34.ua мають ідентичні Політики конфіденційності.
Загалом, за результатами моніторингу, можна зазначити, що лише 25% онлайн-медіа та веб-сайтів телеканалів Дніпра та Кривого Рогу складають редакційні статути та публікують їх для власних аудиторій. І навіть ті ресурси, які публікують такі документи, не дотримуються принципів викладених у них.
Валерія Мальченко
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.