Як маніпулюють в заголовках:моніторинг порушень у заголовках медіа Дніпра та Кривого Рогу

75 новин у дніпровських та криворізьких медіа містять маніпуляції у заголовках. З них 79% — це перебільшення чи применшення реальних даних; 8% — неповнота заголовків, та ще по 5% — емоційна лексика у заголовках та невідповідність заголовків суті новин взагалі.

Такі результати моніторингу, який провели представниці Інституту масової інформації у жовтні 2021. Моніторинг проводився з 1 по 22 жовтня. До вибірки увійшли усі новини опубліковані у будні дні на ресурсах: Днепровская панорама, Информатор, gorod.dp.ua, 056.ua, Днепр инфо, Первый Криворожский, KRlife, 0564, Відкритий, Днепр вечерний.

Перебільшення та применшення інформації у заголовках

Найпоширенішою маніпуляцією у заголовках дніпровських та криворізьких новин є перебільшення або применшення інформації, що подається — такі маніпуляції складають 79% від усіх маніпуляцій із заголовками.

Абсолютно всі такі порушення виникають через намагання журналістів локалізувати загальнонаціональні новини, натомість такі спроби нерідко викривлюють сенс цих новин. Наприклад, у тексті ресурсу 056.ua “Стали известны даты пробного ВНО-2022: когда будет доступна регистрация в Днепре и области” через такий заголовок складається враження, що у Дніпрі та області ці дати відрізняються від загальноукраїнських дат. Але для всіх регіонів ці дати однакові. Цю новину можна було б локалізувати у інший спосіб, значно корисніший для читачів, наприклад, дізнатись більше про місця проведення пробних тестувань. На сайті Дніпропетровського регіонального центру оцінювання освіти йдеться: “проведення всіх предметів пробного ЗНО в кожному населеному пункті не є можливим через нормативні, фінансові та епідеміологічні перешкоди тощо, тому пункти проведення пробного ЗНО (пункти тестування) створюватимуться лише в тих адміністративно-територіальних одиницях, які будуть зазначені в Переліку адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської та Запорізької областей. Оприлюднення даної інформації відбудеться не пізніше 20 грудня 2021 року”. Інформація про минулорічний досвід проведення пробних тестувань може стати в нагоді абітурієнтам Дніпропетровської області та додати загальноукраїніській новині вартісного місцевого контексту.

У такий самий спосіб локалізують новини журналісти 0564.ua. Наприклад, у тексті із заголовком “Новые правила поездок и перелетов в Украине: какие документы необходимы криворожанам, — СПИСОК”. Очевидно, що криворіжцям потрібні ті самі документи для поїздок та перельотів по Україні, що й іншим українцям. Найчастіше до таких маніпуляцій вдається ресурс 056.ua (25 разів за моніторинговий період). 0564.ua вдається до такої маніпуляції двічі. Обидва сайти входять до загальноукраїнської мережі сайтів “City Sites”.

Утім подібні маніпуляції із заголовками зустрічались і на інших місцевих ресурсах. На “Днепр инфо” — 10 разів, наприклад, у тексті “В следующем году днепряне будут повторно проходить полный курс вакцинации”. З заголовку складається враження що ревакцинація стосуватиметься лише дніпрян, але це не так. На gorod.dp.ua — 4 рази, у тому числі в тексті, який ресурс передрукував з “Днепрвской панорамы” із заголовком “На OLX продают фальшивые COVID-сертификаты: что грозит днепрянам, если приобрести”. На “Днепровской панораме” — 14 разів, наприклад, у тексті із заголовком “Когда в Днепре отменят карантин: Минздрав назвал условие”, у якому також йдеться про всіх українців: “По словам главы МОЗ, отмена карантина в Украине возможна после того, как вакцинируются не менее 70% украинцев”.

Неповнота заголовків

Подання неповної інформації у заголовку, що викривляє суть новини зустрічається у 8% від усіх маніпуляцій із заголовками. Із них більше половини стосувалися новин про нові епідеміологічні обмеження у Дніпропетровській області. Так, “Днепровская панорама” опублікувала новини із заголовками “Маршрутки только для вакцинированных: введут ли в Днепре новые карантинные ограничения” та “Официально: Кабмин принял новые карантинные ограничения в транспорте, — “без COVID-сертификата в автобус не пустят”. “Днепр инфо” також опублікував новини із неповними заголовками “Из города не уедешь: где в Днепре можно сделать вакцину “ та “В поезд и автобус без прививки не пустят: новые правила перевозок”. Усі перелічені заголовки стверджують, що сертифікат про вакцинацію — єдиний спосіб скористатись місцевим чи міжміським транспортом. Утім уже в текстах цих новин додано, що довідка про одужання та негативний тест також можуть стати підставою для проїзду. Таке викривлення заголовків може сприяти соціальній напруженості, яка й без того є високою через високий рівень захворюваності та завантаженість лікарень.

Невідповідність заголовку тексту новини

5% маніпуляцій із заголовками стосуються заголовків, які взагалі не відповідають текстам новин, а іноді й протирічать ним.

Наприклад, у заголовку в одній із новин “Днепровской панорамы” зазначено: “Уехать смогут все: на вокзале в Днепре открылись пункты вакцинации и экспресс-тестирования на COVID-19”. У тексті ж йдеться: “Согласно правкам в постановление Кабмина №1236, пассажиры межобластных поездов, автобусов и самолетов обязаны иметь при себе сертификаты о вакцинации от COVID-19, или отрицательные результаты ПЦР/экспресс-теста”. Логічно, що людина, яка отримає позитивний результат ПЛР/експрес-тесту нікуди їхати не зможе, що протиречить заголовку новини.

На цьому ж ресурсі опублікована новина із заголовком “Единственный паром через Днепр прекратит работу: что случилось”. З підводки до новини стає відомо, що “Паром уходит на длительную зимовку”, що зовсім не дорівнює припиненню роботи взагалі.

У подібний спосіб “Днепр инфо” пише у заголовку “Деньги не переведешь: популярный банк изменил правила осуществления переводов”, хоча в тексті уточнює, що це все ж можливо, але за нових умов: “Теперь клиенты «ПриватБанка» смогут осуществить в месяц не более 100 переводов по Украине и не более 25 по миру”.

Як уже неодноразово повідомлялося, згідно з дослідженням 2016 року, проведеним вченими з Колумбійського університету та Французького національного інституту, на 59% посилань, розміщених у соціальних мережах, ніхто ніколи не натискав: тобто їх поширювали, прочитавши лише заголовок. У такому випадку, заголовки, що не відповідають суті новин взагалі, можуть просто дезінформовувати 59% читачів.

Емоційна лексика

5% маніпулятивних заголовків написані із використанням емоційної лексики, яка є неприпустимою для використання в інформаційній журналістиці, адже передбачає вираження особистого ставлення та оцінок до тих чи інших подій. А значить — позбавляє новинні тексти їх неупередженості.

Такі маніпуляції виявлені у заголовках:

• Днепр инфо — “Что за ужас: в Днепре в одном из парков обнаружили атрибуты для жертвоприношений”;
• “Днепровской панорамы” — “Машинист устроил пассажирам «адскую» поездку: «Укрзалізниця» попала в новый скандал”;
• gorod.dp.ua — Жилмассив Игрень на грани катастрофы: здесь на дорогах проваливаются люки колодцев водопровода;
• KRLife — “У ДніпроОДА провалили тендер із закупівлю трамваїв для Кривого Рогу”

Оціночні судження

Оціночні судження та припущення авторів новин були виявлені у 3% заголовків, написаних із порушеннями журналістських стандартів.

Наприклад, у заголовку новини “С помощью ковид-сертификата в Днепре получают доход: подробности” на 056.ua. Новина написана із посиланням на єдине оголошення на платформі olx. У тексті йдеться: “На интернет-площадке olx уже появились объявления с предложением осуществления покупки за человека, который не имеет ковид-сертификата. Подобные объявления также есть и в других регионах, которые оказались в «красной» карантинной зоне”. Автори новини не зв’язалися із автором оголошення або його клієнтами, аби дізнатись детальніше про такий вид заробітку. Тож твердження про те, що хтось у Дніпрі отримує дохід у такий спосіб — особисте припущення автора новини.

Так само у заголовку “Днепр инфо” “В Украине ввели запрет на популярный антибиотик” твердження про те, що препарат популярний — є лише припущенням. Якби автор новини знайшов статистику закупівель, отримав коментарі лікарів та людей, що користуються препаратом, у нього було б більше підстав заявляти про його популярність. Утім і в такому випадку, у новинному тексті таке твердження має належати експерту (щонайменше одному), а не особисто автору новини.

Висновки

Загалом, можна зробити висновки, що дніпровські та криворізькі журналісти намагаються компенсувати маніпулятивними заголовками новин неякісно виконану журналістську роботу.

Наприклад, у випадку перебільшень або применшень у заголовках — аби додати удаваного місцевого контексту замість того, аби докласти зусиль та відшукати якісну інформацію, що стосується регіонального виміру.

У випадках використання особистих суджень — аби компенсувати неповноту новини, висловлюючи власне бачення ситуації, замість запису та розміщення коментаря експерта чи іншої сторони конфлікту.

У випадку використання емоційної лексики, неповних чи не відповідних новинам заголовків — аби урізноманітнити відверто не цікавий контент, прес-релізи та передруки офіційних повідомлень.

Валерія Мальченко

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.