Звіт з моніторингу дотримання стандарту достовірності в онлайн-медіа Дніпра та Кривого Рогу

Найвищий рівень дотримання стандарту достовірності показали ресурси 0564.ua та “Первый Криворожский” — у 96% та 94% новин на цих сайтах відповідно було дотримано стандарт достовірності.

Серед досліджуваних дніпровських онлайн-медіа жоден з ресурсів не показав понад 90% матеріалів, які б відповідали стандарту достовірності. Найвищі показники по Дніпру зафіксовані на сайтах “Відкритий” та gorod.dp.ua — на обох ресурсах по 80% новин були написані із дотриманням цього стандарту.

Найгірші показники — у сайтів krlife.com.ua (58% матеріалів відповідають стандарту достовірності); “Днепровская панорама” (64%) та 056.ua (70%).

Такими є результати щомісячного моніторингу дотримання професійних стандартів у регіональних онлайн-медіа.

Моніторинг дотримання стандарту достовірності проводився 5 липня 2021. Досліджувались по 50 перших новин від 10:00 цього дня на 10 найпопулярніших медіа регіону згідно Similarweb: Днепровская панорама, Информатор, gorod.dp.ua, 056.ua, Днепр инфо, Первый Криворожский, KRlife, 0564, Відкритий, Днепр вечерний.

Посилання на соцмережі

Професійний стандарт достовірності вважається дотриманим, коли кожен факт, що був поданий в матеріалі, підкріплений ідентифікованим та надійним джерелом інформації.

У аналізованих медіа Дніпра та Кривого Рогу одним з найпоширеніших порушень цього стандарту є написання новин з посиланням на соцмережі.

Наприклад, у новині “Памятник или могильная плита — у криворожан разделились мнения по поводу нового объекта возле горисполкома (фото)” на krlife.com автор посилається на абстрактне “В соцсетях жители Кривого Рога активно обсуждают новый культурный объект”; і додає наприкінці тексту: “У многих криворожан такое место установки объекта, а еще больше — его внешний вид, вызвали ассоциации с могильной плитой”. Ніякої іншої конкретики або спікерів у тексті не наведено.

Соцмережі, згідно методології ІМІ, є недостатньо надійними джерелами інформації. Припустимим є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності аккаунта. Будь-які інші новини з соцмереж або груп у них мають перевірятися у додаткових джерел.

Це ж стосується телеграм-каналів, оскільки їх авторство частіше за все лишається анонімним, а відредаговані повідомлення не зберігають історії редагування.

Ресурс krlife.com неодноразово протягом моніторингового періоду посилався на телеграм канал “Черти Кривого Рога”, нерідко, для висвітлення суспільно значущих подій. Загалом krlife.com посилався на соцмережі у 16% новин, а на телеграм-канали — у 6%.

Ресурс “Днепровская панорама” посилався на соцмережі у 16% власних матеріалів та у 2% — на телеграм-канали. Цікаво, що при одному з найнижчих показників достовірності журналісти ресурсу взялися спростовувати фейк, який розповсюджували їх колеги. У матеріалі “В Днепре раздают конфеты с наркотиками и кофеином: СМИ и соцсети пугают горожан российским фейком” редакція закликає: “Будьте медиаграмотны, — тщательно проверяйте информацию и не способствуйте распространению фейков”, натомість, спростовуючи цю інформацію, автори не посилаються на жодне ідентифіковане джерело: ані коли розбирають склад продукту, ані коли звертається за коментарями до виробника та Нацполції.

Згідно методології ІМІ, кожне джерело має бути чітко ідентифіковане. Анонімним джерело може бути в разі, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Спеціалісти, експерти та повна відсутність джерел

У 8% усіх проаналізованих новин журналісти взагалі не зазначали жодних джерел. Наприклад, як у новині на krlife.com.ua про ДТП у Кривому Розі. Журналіст виклав імовірний перебіг аварії і детально повідомив про стан травмованої жінки жодного разу не пославшись на компетентну для таких коментарів особу. Як мінімум, у такому матеріалі, мали б бути коментарі патрульного чи очевидця та лікаря.

Така практика, коли кореспондент онлайн-видання повідомляє з місця подій, не посилаючись на жодне джерело, є популярною і для інших досліджуваних ресурсів. Наприклад, у новині “На выезде из Днепра Lanos въехал в ВАЗ: пострадала девушка” на Информаторе, журналістка так само розповідає про імовірний перебіг аварії та стан потерпілих, не посилаючись на жодне достовірне джерело. Така легковажність по відношенню до джерел фактично зводить нанівець роботу журналістів, які першими опинилися на місці подій.

Посилання на невказаних експертів та спеціалістів також є порушенням стандарту достовірності. Наприклад, як у деяких новинах ресурсу 056.ua , де “эксперты сходятся во мнении” и “рассказывают специалисты”.

Також, варто відзначити, що такі конструкції як ”за попередньою інформацією”, “як відомо” та “по имеющейся информации” не замінюють необхідності шукати та перевіряти джерела.

“Чужі” джерела

Розповсюдженим порушенням стандарту було посилання на ненадійні джерела, а саме на новини колег, які не перевірили джерела.

Наприклад, gorod.dp.ua передрукував новину “В Кривом Роге на шахте «Октябрьская» погиб шахтер” з ресурсу “Днепр оперативный”. У короткому повiдомленні йдеться: “Происшествие случилось 4 июля, около 4:20. Во время работы на глубине 1415 метров шахтера придавило транспортом для перевозки грузов к скале. От полученных травм мужчина умер. Подробности случившегося уточняются”. Жодного посилання ані на очевидців, ані на профільні контролюючі органи, ані на представників підприємства, ані на лікарів — не зазначено. Посилання на першоджерело веде на загальну сторінку сайту, а не на конкретну новину.

Так само, журналісти ризикують порушити стандарт достовірності у матеріалах із ознаками замовності, що, зазвичай пишуться прес-службами замовників, які не надто опікуються дотриманням журналістських стандартів. Наприклад, у тексті “ИНТЕРПАЙП продолжает массовую вакцинацию сотрудников против COVID-19” йдеться: “В Украине продолжается активная кампании по вакцинации против COVID-19. В этом процессе Днепропетровщина — один из лидеров. На сегодня более 57 тыс. жителей области уже получили две дозы вакцины от коронавируса”. Утім хто саме повідомив про таку статистику — не зазначено.

Валерія Мальченко

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.